|
1. Загальні положення Рекомендації щодо організації збору, розподілу та виплати винагороди, передбаченої правом слідування, (далі – Рекомендації) розроблені відповідно до статті 448 Цивільного кодексу України (далі – Кодекс) та статті 27 Закону України „Про авторське право і суміжні права”. Рекомендації розроблені з метою надання допомоги організаціям колективного управління, професійним представникам ринку образотворчого мистецтва та профільним творчим спілкам України в напрямі організації збору, розподілу та виплати винагороди, передбаченої правом слідування. 2. Законодавче регулювання права слідування в Україні Стаття 14 ter Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів (Паризький Акт від 24 липня 1971 року, змінений 2 жовтня 1979 року), стороною якої є Україна, передбачає, що щодо оригіналів творів мистецтва та оригіналів рукописів письменників і композиторів автор, а після його смерті особи або установи, уповноважені національним законодавством, користуються невідчужуваним правом часткової участі в кожному продажу твору, який іде за першою його уступкою, здійсненою автором твору. Охорона, передбачена попереднім пунктом, може вимагатися в будь-якій країні Союзу за умови, що законодавство країни, до якої належить автор, це дозволяє, і в обсязі, який допускається законодавством країни, у якій вимагається ця охорона. Порядок і суми зборів визначаються національним законодавством. Відповідно до статті 448 Кодексу автор має невідчужуване право на одержання грошової суми в розмірі п'яти відсотків від суми кожного продажу оригіналу художнього твору чи оригіналу рукопису літературного твору, наступного за відчуженням оригіналу, здійсненим автором. Зазначена сума сплачується продавцем оригіналу твору. Право, встановлене частиною першою цієї статті, переходить до спадкоємців автора твору та спадкоємців цих спадкоємців і діє до спливу строку чинності майнових прав інтелектуальної власності на твір, установленого статтею 446 цього Кодексу. Відповідно до статті 27 Закону України „Про авторське право і суміжні права” (далі – Закон) автор твору образотворчого мистецтва, а в разі його смерті – спадкоємці, упродовж установленого статтею 28 цього Закону строку користуються щодо проданих автором оригіналів творів образотворчого мистецтва невідчужуваним правом на одержання п'яти відсотків від ціни кожного наступного продажу твору через аукціон, галерею, салон, крамницю тощо, який здійснюється після першого його продажу, здійсненого автором твору (право слідування). Виплата винагороди в цьому випадку здійснюється зазначеними аукціонами, галереями, салонами, крамницями тощо. При цьому відповідно до статті 1 Закону твір образотворчого мистецтва – це скульптура, картина, малюнок, гравюра, літографія, твір художнього (у тому числі сценічного) дизайну тощо. Як у Кодексі, так і в Законі зазначена конкретна тарифна ставка винагороди, передбаченої правом слідування, – п'ять відсотків від ціни кожного наступного продажу твору. Право слідування діє протягом строку дії майнового авторського права на твір образотворчого мистецтва. Збір і виплата винагороди, одержаної в результаті використання права слідування, здійснюються особисто автором, через його повіреного або через організації колективного управління. 3. Визначення суб’єктів, відповідальних за виплату винагороди під час продажу оригіналів творів образотворчого мистецтва Стаття 27 Закону передбачає, що виплата винагороди, передбаченої правом слідування, здійснюється аукціонами, галереями, салонами, крамницями тощо. Відповідно до статті 448 Закону сума винагороди сплачується продавцем оригіналу твору. Отже, відрахування винагороди, передбаченої правом слідування, здійснює продавець оригіналу твору образотворчого мистецтва. Виплата винагороди, передбаченої правом слідування, автору особисто, через його повіреного або через організації колективного управління здійснюється аукціонами, галереями, салонами, крамницями тощо, у тому числі тими, що здійснюють продаж відповідних творів за допомогою мережі Інтернет (зокрема на Інтернет-аукціонах). Винагорода, передбачена статтею 27 Закону, носить обов'язковий характер і має сплачуватися всіма аукціонами, галереями, салонами, крамницями тощо. 4. Управління правом слідування Суб'єкти авторського права на твори образотворчого мистецтва можуть управляти своїми правами таким чином:
Суб'єкт авторського права може доручити управління своїми майновими правами повіреному на підставі укладеного з ним договору-доручення. Здійснюючи управління майновими правами, ця особа діє в межах повноважень, переданих їй суб'єктом авторського права. Суб'єкти авторського права можуть доручати управління своїми майновими правами організаціям колективного управління. Організації колективного управління створюються суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав та мають статус юридичної особи згідно із законом. Допускається утворення окремих організацій, які управляють певними категоріями майнових прав певних категорій суб'єктів авторського права, або організацій, які управляють різними майновими правами в інтересах різних категорій суб'єктів авторського права. Особи, які використовують твори образотворчого мистецтва, зобов'язані надавати організаціям колективного управління точний перелік використаних творів разом з документально підтвердженими даними про одержані прибутки від їх використання та повинні виплачувати організаціям колективного управління винагороду в передбачений термін і в обумовленому розмірі. Повноваження на колективне управління майновими правами передаються організаціям колективного управління авторами та іншими суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав на основі договорів, укладених у письмовій формі. Організації колективного управління, які управляють майновими правами авторів творів образотворчого мистецтва, мають збирати інформацію про проведені аукціони, на яких можуть виставлятися на продаж твори її членів, а також вести облік магазинів, салонів, галерей, спеціалізованих на образотворчому мистецтві. Каталоги продажів або списки виставлених на продаж творів повинні направлятися продавцями в організації колективного управління. Використовуючи ці дані, а також бюлетені про аукціонні продажі, організації колективного управління здійснюють контроль за продажами. Також інспектори таких організацій можуть відвідувати деякі аукціони, особливо ті, які проводяться без каталогів і без реклами. На основі отриманої інформації організації колективного управління складають списки творів своїх членів, які виставляються на продаж і підпадають під дію права слідування. Списки пред'являються продавцям та аукціонам, галереям тощо, які перераховують винагороду в організацію колективного управління, яка, у свою чергу, перераховує її авторам. 5. Розподіл і виплата винагороди, передбаченої правом слідування Аукціони, галереї, салони, крамниці тощо виплачують винагороду, передбачену правом слідування безпосередньо авторам, їх повіреним або організаціям колективного управління. Останні здійснюють розподіл винагороди та її виплату авторам. Порядок і строки виплати винагороди визначаються договором між автором та організацією колективного управління. 6. Право на інформацію Для реалізації права слідування аукціон, галерея, салон, крамниця тощо мають повідомляти автору, його повіреному або організації колективного управління інформацію щодо продажу: автора оригіналу твору образотворчого мистецтва, назву відповідного твору та ціну продажу, реквізити покупця для забезпечення права доступу до твору образотворчого мистецтва (стаття 26 Закону). Організація колективного управління може запроваджувати реєстраційну систему в мережі Інтернет, яка дозволяє професіоналам ринку образотворчого мистецтва безпосередньо повідомляти про випадки перепродажів оригіналів творів образотворчого мистецтва. Інформація може включати список авторів з датами життя, щоб дозволити користувачеві легко виявити, чи не закінчився строк охорони авторського права на твір, який продається. Наявність такої інформаційної системи полегшує подальші кроки для обчислення належної винагороди й підготовку до її розподілу. Інформаційний веб-сайт може включати форму для реєстрації перепродажів, інформацію з основних питань щодо права слідування, калькулятор для швидкого обчислення можливої суми для сплати винагороди. 7. Реалізація права слідування в інших країнах Організації колективного управління можуть управляти на території України майновими правами іноземних суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав на основі договорів з аналогічними іноземними організаціями, у тому числі й договорів про взаємне представництво інтересів. Автори, їх повірені та організації колективного управління для реалізації права слідування в країнах Європейського Союзу можуть керуватися положеннями Директиви 2001/84/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 27 вересня 2001 року «Про право слідування на користь автора оригінального твору мистецтва» (далі – Директива). Вона не є обов’язковою для України, яка не належить до ЄС, але відповідно до Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу є орієнтиром для подальшого вдосконалення вітчизняного законодавства у сфері авторського права. Зокрема, у вітчизняному законодавстві планується розширити коло творів мистецтва, на які поширюється право слідування, покласти на продавців обов’язок повідомлення організації колективного управління про продаж оригінального твору мистецтва та надання документів, які містять точні відомості, необхідні для збирання й розподілу винагороди, тощо. У майбутньому в Україні планується законодавчо встановити обов’язкове колективне управління в цій сфері, що відповідатиме практиці країн Європи та положенням Директиви. Відповідно до статті 1 Директиви держави-члени передбачають на користь автора оригінального твору мистецтва право слідування, яке визначається як невідчужуване право, від якого автор не може відмовитися, навіть заздалегідь, та яке передбачає отримання роялті від ціни продажу за будь-який перепродаж твору, який відбувся після першого здійсненого автором відчуження твору. Зазначене право застосовується до всіх дій з перепродажу, у яких беруть участь як продавці, покупці або посередники професійні представники ринку мистецтва, такі, як аукціони, художні галереї та взагалі будь-які торгівці творами мистецтва. Винагорода повинна сплачуватися продавцем. Держави-члени можуть передбачати, що обов’язок щодо виплати роялті самостійно або солідарно з продавцем матиме одна з фізичних чи юридичних осіб, зазначених вище, яка не є продавцем. "Оригінальними творами мистецтва" відповідно до Директиви вважаються твори образотворчого мистецтва чи скульптури, такі, як картини, колажі, живопис, малюнки, гравюри, естампи, літографії, скульптури, килимові, керамічні вироби, вироби зі скла та фотографії за умови, що вони були створені самим митцем або є примірниками, які вважаються оригінальними творами мистецтва. Що стосується законодавства Російської Федерації, у якій часто продаються твори образотворчого мистецтва українських авторів, положення статті 1293 Цивільного кодексу Російської Федерації передбачають, що у випадку відчуження автором оригіналу твору образотворчого мистецтва після кожного публічного перепродажу відповідного оригіналу, у якому як продавець, покупець або посередник бере участь галерея образотворчого мистецтва, художній салон, магазин або інша подібна організація, автор має право на отримання від продавця винагороди у вигляді процентних відрахувань від ціни перепродажу (право слідування). Розмір процентних відрахувань, а також умови та порядок їх виплати, визначаються Урядом Російської Федерації. Автори користуються правом слідування в порядку, установленому вище, також щодо авторських рукописів (автографів) літературних і музичних творів. Право слідування невідчужуване, але переходить до спадкоємців автора на строк дії виключного права на твір. Стаття 1244 зазначеного Кодексу передбачає державну акредитацію організацій колективного управління на управління правом слідування. 19 квітня 2008 року Уряд Російської Федерації прийняв Постанову № 285 «Про затвердження правил виплати авторові винагороди при публічному перепродажі оригіналів творів образотворчого мистецтва, авторських рукописів (автографів) літературних і музичних творів» (далі – Правила). Правила визначають порядок виплати авторові винагороди в разі публічного перепродажу оригіналів творів образотворчого мистецтва, авторських рукописів (автографів) літературних і музичних творів, тобто у кожному випадку їх подальшого продажу після первинного відчуження автором, а також розмір такої винагороди. Виплата авторові винагороди здійснюється, якщо дотримуються такі умови:
Платниками винагороди є продавці оригіналів творів. Одержувачами винагороди є автори оригіналів творів або їх спадкоємці (власники права слідування). Особою, яка здійснює збір винагороди, є:
Галерея образотворчого мистецтва, художній салон, магазин або інша подібна організація, яка брала участь як продавець, покупець або посередник у публічному перепродажі оригіналу твору, на підставі договору з особою, що здійснює збір винагороди, надає їй копії документів, які підтверджують ціну перепродажу оригіналу твору, а також інші документи, необхідні для збору й розподілу винагороди, за переліком і в терміни, які визначаються у вказаному договорі. Відносини між платником винагороди й особою, яка здійснює збір винагороди, з питань збору винагороди та її перерахування авторам оригіналів творів (їх спадкоємцям) регулюються договором. Розподіл винагороди та виплата її одержувачам проводяться особою, яка здійснює збір винагороди. 8. Відповідальність за несплату винагороди, передбаченої правом слідування За порушення авторського права відповідно до статті 51 Закону передбачається цивільна, адміністративна та кримінальна відповідальність. Цивільна відповідальність може настати у випадку звернення особи, авторське право якої було порушено, до суду (статті 16 і 432 Кодексу). Це не виключає можливості досудового врегулювання спору між суб’єктом авторських прав та їх порушником, яке звичайно відбувається шляхом направлення першим вимоги до порушника про виплату винагороди, передбаченої правом слідування. Порядок цивільного судочинства визначається Цивільним процесуальним кодексом України вiд 18.03.2004 № 1618-IV. Адміністративна відповідальність за несплату винагороди, передбаченої правом слідування, передбачається нормами адміністративного законодавства. Судочинство в цій сфері визначається відповідним процесуальним законодавством. Відповідно до статті 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення таким правопорушенням є умисне порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності, який охороняється законом. У складі Державного департаменту інтелектуальної власності діє підрозділ інспекторів з питань інтелектуальної власності. У разі виявлення ознак адміністративного правопорушення за відповідно до цієї статті державний інспектор з питань інтелектуальної власності згідно з абзацом 3 пункту 9 Положення про державного інспектора з питань інтелектуальної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 травня 2002 р. № 674, має право складати протокол про адміністративне правопорушення та передавати його на розгляд до суду. Кримінальна відповідальність за порушення авторського права передбачена статтею 176 Кримінального кодексу України. 9. Перспективи внесення змін до законодавства України у сфері авторського права для підвищення ефективності реалізації права слідування Міністерство освіти і науки України наразі забезпечує опрацювання проекту Закону України від 15.06.2010 № 6523 „Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо врегулювання питань авторського права і суміжних прав”, який, зокрема, передбачає викладення статті 27 Закону в такій редакції:
При цьому в статті 1 Закону планується визначити твір мистецтва як твір образотворчого мистецтва, ужиткового мистецтва, такого, як картина, колаж, живопис, малюнок, гравюра, естамп, літографія, скульптура, килимовий, керамічний виріб, ювелірний виріб, виріб зі скла та фотографічний твір тощо, за умови, що такий твір був створений самим автором або є примірником, який є твором мистецтва, виготовлений в обмеженій кількості самим автором або під його керівництвом, пронумерований, підписаний або іншим чином засвідчений автором. Також зазначений законопроект доповнює Закон статтею 47-1, яка передбачає, що у випадках права слідування відповідно до статті 27 Закону забезпечення права на винагороду (відрахувань) на користь авторів здійснюється виключно через уповноважені організації колективного управління. Источник информации: www.sdip.gov.ua |
© Avtorskoepravodnepr |