Рекомендації щодо онлайн-ліцензування
1. Загальні положення
На сьогодні в Україні існує потреба розвитку ринку цифрового розповсюдження об’єктів права інтелектуальної власності та пошуку ефективних варіантів онлайн-ліцензування.
Представники вітчизняного ринку Інтернет-послуг (Інтернет Асоціації України) пропонують створити загальнодоступні бази даних для користувачів, які б містили інформацію про об’єкти авторського права і суміжних прав та умови їх легального використання онлайн.
Вони наголошують на необхідності створення зручних схем ліцензування для контент-провайдерів, встановлення оптимальних розмірів винагороди за перегляд, прослуховування та інше інтерактивне використання контенту в мережі Інтернет з урахуванням реалій не лише західного, але й вітчизняного ринку.
Існує необхідність встановлення диференційованих ставок винагороди, розмір яких залежатиме від таких факторів, як потенційна популярність контенту, комерційний / некомерційний характер використання тощо.
Суб’єкти авторського права і суміжних прав зі свого боку наголошують на необхідності забезпечення встановленого вітчизняним та міжнародним законодавством у сфері авторського права і суміжних прав принципу правомірного використання відповідних об’єктів лише після укладання договору з правовласником-суб’єктом майнових прав та на небажаності існування частково легальних веб-ресурсів.
Позиція Інтернет- та хостинг-провайдерів, зумовлена положеннями Закону України «Про телекомунікації», ґрунтується на відсутності відповідальності операторів та провайдерів телекомунікацій за інформацію (контент), який передається їхніми мережами, і неможливості проведення ефективного моніторингу цієї інформації для протидії порушенням авторського права і суміжних прав.
Крім того, окремі дії щодо такого моніторингу та негативного впливу на користувачів можуть розцінюватися як втручання в їхнє особисте життя та порушення права на інформацію.
За таких умов існує необхідність пошуку компромісних варіантів онлайн-ліцензування з урахуванням специфіки мережі Інтернет та інтересів зазначених суб’єктів.
2. Онлайн-реєстри об’єктів авторського права та суміжних прав і умов ліцензування
Інтернет Асоціація України пропонує створити реєстр правовласників, об'єктів та умов онлайн-ліцензування. За наявності такої бази даних провайдери матимуть змогу стимулювати своїх абонентів використовувати Інтернет-контент легально.
Зарубіжна практика свідчить, що відповідні реєстри, які містять інформацію про умови онлайн-ліцензування, створюють самі правовласники або уповноважені ними організації, зокрема організації колективного управління, або реєстр існує як звичайний веб-сервіс1 . Необхідність наявності таких реєстрів зумовлена також проблемами ідентифікації користувачами контенту як суспільного надбання або розповсюдження контенту на умовах вільних публічних ліцензій (GNU GPLFDL, Creative Commons тощо)2.
Інтернет-спільнота – провайдери, користувачі – можуть створити відкритий реєстр з пропозицією для правовласників, організацій колективного управління та користувачів вносити туди інформацію про належні їм права, умови використання контенту в Інтернеті, ставки винагороди (контент-провайдери могли б реєструвати в базі свої ресурси, запити на ліцензування певного контенту, що планується використовувати з допомогою веб-ресурсу, пропонувати правовласникам свої варіанти онлайн-ліцензування).
3. Використання засобів захисту та ідентифікації контенту в цифровому середовищі
Правовласники повинні мати можливість захисту контенту, який охороняється законодавством у сфері авторського права і суміжних прав, незалежно від національних кордонів або способів його використання протягом усього строку дії прав.
Оскільки міжнародне (Інтернет-договори ВОІВ 1996 року) та вітчизняне законодавство оперує такими поняттями, як технологічні засоби захисту та інформація про управління правами, і передбачає відповідальність за їх обхід, вилучення та спотворення з боку власників файлообмінних мереж та інших сервісів Web 2.0, у яких контент формується користувачами, рекомендується перевіряти файли, що містять об’єкти авторського права і суміжних прав, на наявність у них технологічних засобів захисту та інформації про управління правами й дозволяти використовувати лише ті файли, що містять інформацію, яка дозволяє чітко встановити права та умови використання відповідних об’єктів (зокрема у файлообмінних мережах)3.
Технологічні засоби захисту контенту не повинні діяти довше за строк охорони майнових прав та перешкоджати користувачам об’єктів авторського права і суміжних прав застосовувати винятки та обмеження в цифровому середовищі (див. http://www.sdip.gov.ua/ua/rec333.html).
Технологічні засоби захисту та ідентифікації контенту не можуть порушувати особисті немайнові права фізичних осіб, передбачені законодавством.
4. Колективне управління в мережі Інтернет
Необхідно посилити роль організацій колективного управління (ОКУ) у створенні ефективної системи онлайн-ліцензування, оскільки саме ОКУ мають найбільші бази правовласників та належних їм прав4.
Взаємовідносини між користувачами та авторами або іншими правовласниками варто налагоджувати через організації колективного управління, членами яких є велика кількість суб’єктів авторського права і суміжних прав, що передали свої права на управління таким організаціям. Останні укладають договори з користувачами, ліцензуючи використання об’єктів авторського права і суміжних прав. Правовласник може передавати ОКУ в управління конкретні види прав (на певні способи використання зазначених об’єктів, зокрема відтворення, надання доступу). У такому разі ОКУ від імені правовласника має право укладати угоду з користувачем і надавати дозвіл на ці способи використання, у тому числі ті, які стосуються використання в мережі Інтернет. Тобто угода з ОКУ дозволяє легально використовувати широкий спектр об’єктів авторського права і суміжних прав.
Спочатку користувачі мають принаймні з’ясувати умови взаємодії з ОКУ, тому що ОКУ існують саме тому, що автори не в змозі самостійно управляти власними правами, а користувачі – віднайти кожного окремого правовласника. В Україні на сьогодні налагоджена діяльність ОКУ в різних сферах публічного використання об’єктів авторського права і суміжних прав5. Саме через посередництво ОКУ можливо вирішити й питання авторської винагороди.
Однак слід враховувати таке застереження для Інтернет-спільноти: лише та ОКУ, якій конкретні суб’єкти авторського права і суміжних прав передали на управління права на використання відповідних об’єктів у мережі Інтернет (право відтворення, надання доступу), можуть повноправно займатися онлайн-ліцензуванням.
5. Винагорода за використання об’єктів авторського права і суміжних прав онлайн6
Ставки винагороди за використання творів та об’єктів суміжних прав встановлюються ОКУ з урахуванням мінімальних ставок, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 № 71 "Про затвердження розміру, порядку та умов виплати винагороди (роялті) за комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань" та Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 № 72 "Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об'єктів авторського права і суміжних прав". У зазначених постановах, зокрема, передбачені мінімальні тарифи винагороди стосовно публічного сповіщення творів та об’єктів суміжних прав через мережу Інтернет.
Слід враховувати функції мобільних телефонів для оплати послуг з використання цифрового контенту (наприклад, застосування SMS-платежів у веб-сервісах).
Правовласникам рекомендується запропонувати схему легалізації підприємницької діяльності для нинішніх частково легальних веб-ресурсів, щодо статусу яких як користувачів об’єктів авторського права і суміжних прав досі тривають дискусії.
Додатковим варіантом виплати винагороди правовласникам за використання зазначених об’єктів у веб-сервісах можуть бути відрахування ними відсотку прибутку з онлайн-реклами з урахуванням статистики популярності використання певного контенту для справедливого розподілу винагороди.
6. Питання онлайн-ліцензування з урахуванням міжнародного досвіду
Нові технології зумовлюють появу нового покоління комерційних користувачів, які здійснюють використання творів та об’єктів суміжних прав онлайн. Забезпечення законного онлайн-використання цих об’єктів вимагає управління об’єктами авторського права і суміжних прав.
Ідеться про виключні права на відтворення, які поширюються на всі види відтворення, що використовуються в процесі розповсюдження творів онлайн (відповідно до статті 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» відтворення – виготовлення одного або більше примірників твору, відеограми, фонограми в будь-якій матеріальній формі, а також їх запис для тимчасового чи постійного зберігання в електронній (у тому числі цифровій), оптичній або іншій формі, яку може зчитувати комп’ютер) та подання своїх творів до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів з будь-якого місця і в будь-який час на їх власний вибір (право на надання доступу згідно з пунктом 9 частини 3 статті 15 вказаного Закону), а також право на винагороду за використання вказаних об’єктів у мережі Інтернет.
Дозвіл необхідний для кожного з прав у разі використання творів та об’єктів суміжних прав онлайн. Ці права можуть управлятися авторами чи іншими правовласниками, їхніми повіреними та організаціями колективного управління (далі – суб’єкти ліцензування).
Ліцензування прав онлайн часто обмежується територією, а комерційні користувачі ведуть переговори в кожній країні з кожним з відповідних суб’єктів ліцензування щодо кожного права, яке використовується онлайн.
В епоху використання творів онлайн комерційні користувачі мають потребу в політиці ліцензування, яка б поширювалася на все середовище онлайн і була б багатотериторіальною. Тому вона відповідала б упровадженню багатотериторіального ліцензування, що б надавало комерційним користувачам більше впевненості в законності щодо їхньої діяльності та стимулювала б розвиток законних онлайн-послуг, які б у свою чергу збільшували потік винагороди для правовласників.
Свобода надання послуг суб’єктом ліцензування через державні кордони означає те, що правовласники можуть вільно вибирати власника колективних прав для управління правами, які необхідні для надання законних послуг онлайн. Такі права включають у себе можливість доручати або передавати всі онлайн-права або їх частину іншому суб’єкту ліцензування, незалежно від країни місця проживання або національності суб’єкта ліцензування.
Стимулювання розвитку ефективних структур управління (користування) правами за кордоном повинне також забезпечити досягнення суб'єктами ліцензування високого рівня раціональності та прозорості відносно сумісності з правилами конкуренції, особливо у світлі вимог до цифрового середовища.
Необхідно постійно оцінювати розвиток онлайн-ринку щодо проблеми колективного управління правами в процесі надання законних послуг з використання творів та об’єктів суміжних прав у мережі Інтернет.
З урахуванням міжнародного досвіду онлайн-ліцензування також рекомендується таке:
налагодження відношень між правовласниками, організаціями колективного управління (ОКУ) та комерційними користувачами;
правовласники повинні мати право доручати управління будь-яких Інтернет-прав, які необхідні для надання законних Інтенет-послуг на території, яка залежить від їх вибору, ОКУ згідно з їхнім вибором, незалежно від країни місця проживання або національності ОКУ чи власника прав;
ОКУ повинні докласти всіх зусиль для ефективного онлайн-ліцензування, представляючи інтереси правовласників.
У зв’язку з ліцензуванням Інтернет-прав відносини між правовласниками та ОКУ, чи то на договірній основі, чи то на законних засадах участі, повинні керуватися, принаймні, таким:
(a) правовласники мусять визначити права, які передаються в колективне управління,
(b) правовласники повинні визначити територію обов'язкової дії мандату тих, хто управляє колективними правами,
(c) правовласники повинні, маючи на це поважні причини, мати право відкликати будь-яке з Інтернет-прав та передати багатотериторіальне управління цими правами іншій ОКУ, незалежно від країни місця проживання або національності чи то ОКУ, чи то власника прав,
(d) у разі передачі управління Інтернет-правами власником прав іншій особі, яка управляє колективними правами, без упередження щодо форм співробітництва тих, хто управляє правами, усі ОКУ, які мають до цього відношення, повинні гарантувати, що такі права відкликаються з усіх існуючих взаємних угод про відтворення (подання), які були укладені між ними.
ОКУ повинні інформувати правовласників та комерційних користувачів про репертуар, який вони представляють, про будь-яку існуючу взаємну угоду про відтворення, територію їхніх мандатів (обов'язків) для такого репертуару та застосовані тарифи.
ОКУ повинні надати обґрунтоване пояснення один одному та комерційним користувачам про зміни в репертуарі, який вони представляють.
Комерційні користувачі повинні сповіщати осіб, які управляють колективними правами, про різний характер послуг, для надання яких вони хочуть придбати Інтернет-права.
ОКУ повинні гарантувати комерційним користувачам ліцензії, базуючись на об'єктивних критеріях та без будь-якої дискримінації користувачів.
Справедливе розподілення та відрахування
ОКУ повинні розподіляти винагороду серед усіх правовласників або категорій правовласників, яких вони представляють.
Договори та статутні правила участі, які визначають відносини між ОКУ та правовласниками щодо управління творами, які використовуються для Інтернету, повинні визначати, чи є відшкодування з винагороди, який їх розмір, які відшкодування будуть використовуватися для інших цілей, ніж надання послуг особами, які управляють колективними правами.
Виплачуючи винагороду, ОКУ повинні визначити з кожним із правовласників, яких вони представляють, розмір відшкодувань, які використовуються для інших цілей, ніж надання послуг особами, які управляють колективними правами.
Недискримінація та представництво
Відносини між ОКУ та власниками прав, незважаючи на те, чи базуються вони на договірних умовах, чи на статутних, повинні ґрунтуватися на таких принципах:
(a) будь-яка категорія правовласників повинна розглядатися однаково щодо всіх елементів послуг, які надає особа, що управляє колективними правами;
(b) представництво власників прав у процесі прийняття рішень повинне бути справедливим та збалансованим.
Звітність
ОКУ повинні регулярно звітувати перед усіма правовласниками, яких вони представляють, чи то безпосередньо, чи то відповідно до взаємних угод представництва, про будь-яку ліцензію, яка надається, застосовані тарифи та винагороди, які збираються й розподіляються.
Урегулювання конфліктів
Конфлікти між ОКУ, правовласниками та користувачами об’єктів авторського права і суміжних прав у мережі Інтернет вирішуються в досудовому та судовому порядку.
1. Див., наприклад, http://yaavtor.ru/
2. Див., наприклад, Открытый Авторский Реестр. Материалы под свободными лицензиями и Общественное Достояние http://www.idauthor.org/
3. Див., наприклад, інструменти ACAP (Automated Content Access Protocol) // http://www.the-acap.org/ , Dublin Core® Metadata Initiative (DCMI) // http://dublincore.org/, інструменти ідентифікації контенту http://www.youtube.com/t/contentid тощо
4. Приклади онлайн-баз (реєстрів) ОКУ у країнах СНД, що включають інформацію щодо творів та об’єктів суміжних прав та відповідних правовласників, правами яких управляють ОКУ, а також ставки винагороди: http://www.uacrr.kiev.ua/ua.repertoire (http://www.rao.ru/user/usf/stavki.rtf), http://raonet.rao.ru/catalogue/work.aspx, http://www.rosvois.ru/index.php?id=47 (http://www.rosvois.ru/fileadmin/site/files/stavki_vois_2009.doc), http://www.upravis.ru/category/register (http://www.upravis.ru/sellers/198)
5. Організації колективного управління в Україні http://www.sdip.gov.ua/ua/managment_information.html
6. Використані Рекомендації Європейської Комісії від18.05.2005 щодо проблеми колективного міжнародного управління авторським та суміжними правами при наданні законних послуг транслювання музики в мережі Інтернет (on-line music).
Источник информации: www.sdip.gov.ua
